Іво Бобул — українській співак, композитор. Народний артист України. Справжні ім''я та по батькові — Іван Васильович.
Народився в багатодітній сім''ї.
На професійну естраду Іво Бобул вийшов 1979 в складі сімферопольського ВІА Валерія Громцева "Море" (до того він навчався в чернівецькому музучилищі та співав у ресторанах). За рік повернувся на рідну Буковину — в чернівецькій філармонії співав з ВІА "Черемош", потім перейшов у "Живу воду" (де замінив … Лілію Сандулесу). В 1983 році новий керівник філармонії Левко Дутківський зацікавився співаком і написав для нього цикл пісень ("Зоряна ніч", "Якщо любиш, кохай", "Я побачив гори", "Мій край"), які досить оперативно були видруковані "Мелодією" на міньйоні. Довгий час по тому Івана Бобула (як його тоді йменували) не було чути — в 1988 році його перевели в Тернопільську філармонію, де він й співав у супроводі ВІА "Віватон" та користувався лише регіональною популярністю. До всеукраїнського слухача він повернувся лише в 1990 році з найвідомішою із своїх пісень "На Україну повернусь" Остапа Гавриша. На Бобула звернув увагу московський композитор Олександр Морозов і запросив у свій музичний центр, що тоді знаходився в Черкасах. Пісні "Старе джерело", "Рідна хата", "Голуба вода", "Місячне колесо" вивели Іво Бобула в лідери серед виконавців традиційної української естради. В Черкасах же й було знято перший відеоальбом Іво Бобула "Душі криниця". В 1991 році Іво повернувся до Чернівців і почав співати в парі з Лілією Сандулесу: "Берег любові", "А липи цвітуть", "Пломінь мого серця". В 1992 році Бобул перебрався під дах київського театру "Етюд". Щоправда співали вони тоді частіше в Америці, ніж вдома, в Україні. В 1995-му Іво Бобулу присвоєне звання заслуженого артиста України, а на початку 1998 року він став вже народним артистом. До 50-ти річчя співака лейбл Artur Records видав відразу три компакт-диски з відібраним доробком: "Емігрантка", "Тополина любов", "Небеса твоїх очей".
Иво Бобул - украинский певец, композитор. Народный артист Украины. Настоящие имя и отчество - Иван Васильевич.
Родился в многодетной семье.
На профессиональную эстраду Иво Бобул вышел в 1979 в составе симферопольского ВИА Валерия Громцева "Море" (до этого он учился в Черновицком музучилище и пел в ресторанах). За год вернулся на родную Буковину - в черновицкой филармонии пел с ВИА "Черемош", потом перешел в "Живую воду" (где заменил ... Лилию Сандулесу). В 1983 году новый руководитель филармонии Левко Дутковский заинтересовался певцом и написал для него цикл песен ("Звездная ночь", "Если любишь, люби", "Я увидел горы", "Мой край"), которые довольно оперативно были отпечатаны "Мелодией" на миньоне. Долгое время после этого Ивана Бобула (как его тогда звали) не было слышно - в 1988 году его перевели в Тернопольскую филармонию, где он и пел в сопровождении ВИА "Виватон" и пользовался только региональной популярностью. К всеукраинского слушателя он вернулся лишь в 1990 году с самой известной из своих песен "На Украину вернусь" Остапа Гавриша. На Бобула обратил внимание московский композитор Александр Морозов и пригласил в свой музыкальный центр, который тогда находился в Черкассах. Песни "Старый источник", "Родной дом", "Голубая вода", "Лунный колесо" вывели Иво Бобула в лидеры среди исполнителей традиционной украинской эстрады. В Черкассах же и был снят первый видеоальбом Иво Бобула "Души колодец". В 1991 году Иво вернулся в Черновцы и начал петь в паре с Лилией Сандулесу: "Берег любви", "А липы цветут", "Пламя моего сердца". В 1992 году Бобул перебрался под крышу киевского театра "Этюд". Правда пели они тогда чаще в Америке, чем дома, в Украине. В 1995-м Иво Бобулу присвоено звание заслуженного артиста Украины, а в начале 1998 года он стал уже народным артистом. К 50-летию певца лейбл Artur Records издал сразу три компакт-диска с избранным: "Эмигрантка", "Тополиная любовь", "Небеса твоих глаз".
